Ось вирішив затронути дуже серйозну тему, на яку накладається табу. Яку дуже часто розглядають з різних точок зору, але не можуть ніяк дійти до спільної думки. Ця тема тривожила дуже багато поколінь, які по різному дивились на неї в різний час. Тема яка зародилась з зародженням усвідомлної думки на землі, яка росла з усіма нами, і яка так чи інакше, але вплинула на нас, залишивши позитивний, або негативний слід в нашому житті. Ця тема є темою думок однієї людини і загальною свідомістю соціума…

Отже… Я просто хотів виїбнутись. Початок можна відкинути. Хотів звернути увагу на заголовок статті (доречі, “хазяйці на замітку”: слово “стаття” по-українськи пишеться “стаття” а по-російськи “статья”. Смішно? Ні.) Там зібрані матюки. Незнаю, але це перші слова які прийшли мені на думку, коли я почав писати статью. Що з них можна винести?

1. Це все прикметники, ой затупив. Це прислівники. А так як любий прислівник називає: ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання: як? де? звідки? наскільки? якою мірою? Отже, цими словами можна позначати своє ставлення до чогось. Але можна сказати більше - цими словами ми можемо виражати свій емоційний стан.

- Колян, тобі як?
- Невєбенно…

Але він міг сказати:

- Колян, тобі як?
- Пацавато. Не так щоб добре, але і не дерьмово.
- То всьо таки?
- Більше дерьмово ніж добре.

Два інших слова не буду порівнювати, але хочу сказати за слово “пиздавато”. Його ні в якому разі не можна плутати з словом “пиздато”. Бо “пиздавата” дівчина це не те саме, що “пиздата” дівчина.

Йдемо далі.

2. Ці слова матюки.

3. Ці слова в рифмі і тому вже несуть якась значення. Хто може мені заперечити - теж праві (але для мене несуть).

4. Ці слова поєднуються розділовими знаками, що говорить про знаходження цих слів в певній залежності одне від одного. Хто тут буде спорити - не праві.

У мому випадку “Невєбенно,пацавато - охуєнно,пиздавато” говорить про наслідок, але і говорить про те що це майже одне і те саме. Якби всі слова ішли через кому, це вказувало що вони щось характеризують. Якби ішли попідряд, то були б набором простих слів.

Тому з цього всього треба зробити висновок.

Ті люди які дочитали цю хуйню до кінця, будуть мати успіх в житті. Бо з вашою наполеглевістю ви багато чого досягнете. (А якщо ви перешлете ці записи 20 своїм друзям за добу - вам буде щастя 100 років, плимінників отримаєте море і ще щастя і здоровля. А якщо ні - прийде…) Якщо ж ви читали це все, бо вам було цікаво (можуть бути і такі) то я не такий втрачений, і зробив так, що це можна було дочитати.

Ще все вище написане говорить, що можна все розглядати по різному, існує дуже багато граней світу які існують без опису, а ми просто намагаємось жалюгідно прикріпити якісь стандарти і дивимось на все через призму, яку нам підібрали інші.

І останнє. Можна нести всяку хуйню, яка виглядає не так як ми звикли її бачити. Отже:

“Слова лише називають предмет, вони не є предметом”

P.S. Починав писати зовсім з іншою думкою. Хотів запитати у всіх небайдужих, що потрібно цьому сайту? Що ви б хотіли на ньому бачити? Всі ідеї які придуть вам в голову, навіть не дивлячись на їх повну бредовість (наголос на прешому складі - бредо-пітовість) залишайте в “коментах”.

P.S. 2. Хочу висловити велику подяку huba-buba за корекцію тексту.  

“ВСЧ”

отримав масу задоволення. нестандартне мислення, оригінальний погляд на буденні речі і класний гумор в усіх рубриках! дайош!

Короче повний дебілізм, бо мене не пре ніхера писати. Якби ще хтось крім мене розпинався, а так… Тут прийшла думка можливо просто треба показати як це робити. Цей сайт Оратівський, тому тут може писати хто завгодно. Якщо на сайт натрапить хтось хто не претендує на проживання в Оратові і захоче щось забабахати, теж - завжди раді. Так як настрою писати у мене немає, але треба щось написати, бо ніхера не писалось (вибачте за тавтологію… я про «ніхера»). Тому не стільки буду писати скільки буду показувати. А Оратів така штука, що тут завжди є на що подивитись ))

І так. Перша річ без якої не може прожити майже жоден мешканець Оратова це “піво”. А якщо це пиво ще й з закусочкою…. То взагалі шикарно.

Потяг до пива Оратівських мешканців і не тільки, пояснюється любовью до стану зміненої свідомості, який дуже полюбляють жителі СНГ. Це любов не обменула і Оратів. В такому стані тебе пре на пригоди, приходить розуміння того, що життя “красочне” і наповнене всіма барвами життя.

Оратів славиться своєю природою і рекреаційними зонами ))))). Тому у празничні і вихідні дні тут немає де яблуку впасти. І багато любителів змінити свою свідомість місця не находять, бо немає святого місця де це можна було б зробити. Але не так давно в Оратові побудували стадіон з штучною травою, під … ні без накриття. Цей хід дав змогу молоді відвикнути від біготні по стандартному стадіону, атрофувати мязи ніг, зменшити обєм легенів, знизити силу мязів серця. Але це не все… Літом, можна вдихати випари штучної трави, і споглядати “бички”, які валяються на стадіоні, в совю чергу, звільнення “нижнього стадіону” дало змогу випасти там рогату худобу, яка удобрює землю стадіону органічними добривами. Взимку… А що в зимку - взимку сніг. І всі сидять дома, або змінюють свідомість. А так як стадіон під… ні без накриття, то і на ньому сніг, і діти можуть там ліпити снігових баб.

Любителі зміненого стану можуть тут проводити обряди.

Після того як ви вже під “газом” в Оратові можна піти в баньку. Памятаю нещодавно ходили в баньку. Подорозі натрапили на подарунок, залишиний продавцями з минулого “базару”. Подарунок можна “наблюдати” нище.

Далі недалеко від подарунка знаходиться сама баня…

І якщо ви думаєте що можете там попаритись… Не думайте про таке.

Після такої бані, весь ваш “газ” вийде, і від зміненого стану залишиться тільки туманні спогади, які ви будете на слідуючий день збирати по кусочкам, як пазл, з друзями.

Коли в Оратові ти не бухаєш - ти спортсмен. Можна побігати по “нижньому” стадіону, але і там ти не застрахований від “подарунку”, який лежить на самій біговій доріжці. Ні це не та рогата худоба його там лешила, про яку йшлось вище і навіть не “торгаші”. Це худоба, але не рогата… Подивіься нижче і скажіть, яка… І ми в Європу рвемся.

Для приїжджих. Якщо ви захочете таке зробити. Нище є парк, або цей туалет:

Судячи по фото сюди частіше дівчата ходять. І хто тепер мені скаже що дівчата чистоплотніші за хлопців. Чого дівчата? Бички “слімів” і настоящі мужики не підтираються :)))))))).

Якщо ви розумієте що спорт це не ваше. А стан зміненої свідомості в самий раз. Одразу з цього нужника, піднявшись трішки вгору, ви можете зайти і “заліпити”. В меню є дуже багато різних страв. Але “ізюмінка” Оазису це коктейль. Коктейль “МІНСЬКИЙ” Дивимось на хвото.

Секрет цього напою тримається в дуже суворій таємниці. І ні один Оратівський самілье, не видасть його.

Якщо вас все дістало. І спорт і змінений стан свідомості. Можна релаксувати і піти на природку. В Оратові багато мість де можна чудово відпочити. Ліси, поля, садки - все чого душа забажає. По дорозі ви можете побачити багато різноманітних представників флори і фауни. Коли ми остінній раз ходили, на трапили на одного дикого кота який відробляв свої навики. Його захистні істинкти актувувались, коли він побачив нас. Він почав маскуватись, що в нього дуже добре виходило.

Ми наблизились до нього блище. Він зрозумів що ми добрі і почав нам посміхатись…

Після такого радушного прийому, навіть у самої злої людини підніметься настрій. І з чудовим настроєм можна іти далі на природу.

На природі все просто чудово. Пташки співають, сонце світить. А так як ми туристи нам потрібен завтрак туриста. Помічаємо що рогата худоба удобривши стадіон, пішла далі. А тому легко і бистро можна “зварганити” Завтрак Оратівського Туріста. Пачка молока, лепьошка і виделка. Після приготування цієї страви їсти чомусь вже не хочеться.

Після важкого трудового дня вже пора додому. Ідеш нікого не чіпаєш… І тут сильний нічим не пояснюваний страх. Одразу згадуєш розповіді очевидців, яких викрадали НЛО. По тілу пробігають мурашки, стає важко дихати, кінцівки зкручує від побаченного. Очі дивляться і не вірять побаченому. Місце поідій - Сцена (тобто те що від неї залишилось). Вдивляєшся в сутінки на лавочці, о Боже це на лавочці, а ще на якому місці. Памятаю, раніше гуляючи тут можна було побачити закохані пари, а тут… це…

Походження цього предмета не вдалось визначити. І думаю не вдасця. Ось знімок під інфрачервоним віпромінюванням.

Коли таке бачиш, то розумієш що гавно на біговій доріжці “детский лепет на лужайке” нічого, в Оратові і не таке можна побачити. Але і тут є позитив. Мене один друг просив находити в усьому позитив. Ось я найду зараз. На цій штуці можуть жити мурашки!!! І ще коли діти з “меньшої школи” підуть на екскурсію в парк, і побачуть цю штуку… Викладачі їм скажуть що це спеціальні домики для мурашок, які небайдужі люди змайстрували спеціально для них.

Але не все так “дерьмово” це тільки одна сторона медалі, в Оратові є багато чудових речей, добрих людей, яким не “насрати” на своє місце. Які з кожі лізуть щоб тут все було “круто” і гарно. І все що вони роблять на благо, на благо укранському народу, державі, нації… І все на краще. Або… ні.

“Невідбувшийся журналіст”