Он улетел, но обещал вернуться…
Сумна новина, але водночас і весела. Ми всі Оратівчани маємо радіти за людину яка їде заробляти гроші за “бугор” і тратити їх згодом тут, піднімаючи рідну економіку. Але як він сам казав: “Вони згодом знову підуть за “бугор”". На моє питання “як”, він сказав, так німці сказали. Да вони так сказали для того щоб, налякати нас Українців. То якого хера вони там самі на “клубніці” не вкалують. Я скажу чому. Не із-за того що наша робоча сила дешевша, і не із-за ринкових процесів. А із-за того, що вони бояться нас - Державу яка скоро підніметься з колін і буде заправляти світом. Даеш антиглобалізм…
Занесло. Просто хочеться нормально провести нашого друга… Частуну Оратова, який скрашував його нікчемне існування, своїми дотепними жартами і нердинарними думками. Бо в Оратові мало таких людей. Так часто буває. Є людина, існує і ніхто не може зрозуміти глибину її таланту, їй все життя вбивали що вона має бути така, але вона інакша. Острата розуму, дотепність і “втемніст” жартів, це тілька одна з граней його таланту бути Українцем.
Памятаю один із жартів, які народжувались находу, одразу… “Я 5 років хотів і мріяв стати боксером… а потім я зрозумів що я не собака” Вірш, який мені дуже сподобався, але який, він думав, нам не сподобається:
Є у кожного пора хороша.
Це звичайно не про сесію.
Після неї, ми як йобана галоша,
Де-які ідуть в депресію…
Коли він брав гітару в руки, хоча і не вмів грати… дивився на неї і казав: “… дай мені її, вона зараз заплаче в моїх руках.” А останній анекдот який він “вимочив”: “Ліжко подружньої пари. Лежить чоловік і жінка. І жінка думає. Якби було добре, щоб він мене зараз обняв, поцілував, ми занялись сексом. Після цього він притулився до мене, сказав де-кілька ніжних слів. Пішов приготував каву… це була б наша найромантичніша ніч за все інування нашого шлюбу… Чоловік думає. О… На стелі муха. І як це вона тримається отими своїми ніжками стелі.”
Це не все, можна було б продовжувати до безкінечності. Просто щиро хотілось побажати йому удачі там. Прошу всіх хто прочитає це, залишати в коментарях совї побажання, людині яка як і ви Оратівчани і стала на тернисту стежку будівництва свого майбутнього, яка не безцільно спивається, а мріє про щось щире і світле… Бажайте, не будьте байдужими. Коли кожен українець почне помагати свому ближньму, а не оперувати приказкою “моя хата скраю, я нічого не знаю” всім стане жити краще… Повірте.
Від нашої компанії бажаю тобі там всього кращого, і щоб все було легше ніж ти уявляв. Бо як ти сам казав ти туди їдеш мститись за діда )). Знай, тут завжди тебе чекають твої справжні друзі. Ми тебе щиро любибо і чекаємо. Памятай… МИ З ТОБОЮ!!!
“ВСЧ” і наша туса!
Загрузка ...