Трішки підзбиралось… Тому треба продовжувати нетлінну тему нецензурного фольклору.

Почну з нецензурного вірша

Осінь настала -
Холодно стало.
Кури гімно перестали клювать.
Вийду бувало, -
Получу в їбало.
Ну і погодка,
Їбі його мать.

Далі…

До сраних віників (дуже довго)

Весело було як батька ховали, -
Музика грала, цукерки давали.

Це писав і згадав анекдот, чорний.

Діти, діти, ану позлазили!
Батько не для того повісився, щоб вина ньому гойдались.

Жесть… Який добрий народ ))

Одною сракою на два обіда. (встигнути зробити, те що зробити не можливо. )

І рибку з’їсти, і на хуй сісти… (еквівалент першого)

Один раз, не підарас… (виправдання, якійсь дії)

ЦЕ ПРО ОРАТІВ !!!

НА ОДНІЙ СТОРОНІ ПЕРДНУВ, НА ДРУГІЙ СКАЗАЛИ, ЩО ВСРАВСЯ.

Така-то хуйня малята! (Дід Панас)

Їблом торгувати (Нічого не робити, стояти в одному місці)

Говорять, коли хтось лізе не в свої справи, для Оратова це теж актуально!

Тебе їбе чуже горе?!

Завали їбало! (не могли б ви нічого більше не говорити.)

Га?! (вибачте я не почув, повторіть ще раз)

Хуйню випив - хуйню пиздиш. (відповіть на щось не те сказане, використовуєть при застіллі)

Продолженіе следует…

“ВСЧ”

Дописую розповідь про фестиваль Чайка, бо занянув…

…Прокинулись від того, що над вухом грала гітара. Виявилось що це «Брати Гадюкіни». Вони теж приїхали на фестиваль… Теж люди, і нічого людеське їм не чужде, тому вони приєднались до нас і почала грати свої пісні. Згодом до нас почали приєднуватись люди, яких чіпляв звук гітари і спів Гадюкинів. Вони грали де-який час, а потім снялись.

Я продовжував з тохою спати на сіні… Цілий день ми ніхера не їли, бо не можна було виходити. Якби вийшли вже не зайшли, ще й до того приходилось шифруватись від сікюріті, які бувало провіряли флаєра.

Фест почався десь в годин 5 вечора. Хоча мав початись в 12 годин дня, це офеційній версії, в роспічатках які можна було взяти вже на території фестивалю, він мав початись в 15, але почався ще пізніше.

Першими виступали Агата Крісті, хоча мав виступати Жора Делиев і Мастер клас. По звичному наката самі круті гурти, як правило, залишають на останок, але ця перестановка мені сподобалась. Вони віддіграли пісень сім. Я не знаю всі пісні які вони виконували, але серед них були хіти, які знають багато хто.

Сказочная тайга.

Ковер вертолет.

Два корабля.

Вечная любовь – крута пісня, одна з найкращих, виконання яких мені сподобалось на концерті.

На тебе как на войне – класика жанру! Під неї гарлали всі, і дівчата теж ))

Не знаю як точно та пісня називається, але її приспів такий «вариантов, сука нет» - мабуть одна з нових пісень, бо раніше мені її чути не доводилось (хто знає як вона називається напишіть в коментарях, бо дуже хочу її скачати)

Агата Крісті виступила однозначоно суперово, серед пяти гуртів які ми бачили, я їм дав 2 місце (моя субєктивна думка)

Далі виступав гурт Жора деліев і Мастер клас.

Жору знають більшість не за його музику, а за проект «Маскишоу». Це давало йому якийсь шарм, і вагу в очах людей які зібрались на концерті. Ще на чому він виїхав, це на двох… навіть не знаю як назвати… жінках.

Вони виступали в ролі підтанцовки і підстпівки. Його виступ менене вразив, бо видно я мало раніше чув їх пісні… не знаю, ще якось ті дівчата мені здались перебором… Всі дивились на них (принаймні чоловіча частина), а де-хто навіть гарлав «сіськи». Даю їм 5 місце, але від них далеко не втік Бумбокс, і вони могли поборотись за 5 місце.

На мою думку Бумбокс виступив, не дуже… Я не говорю про Діджея і гітаріста (Муху) вони були шикарні, а от соліст явно перебирав.

Все було дуже пафосно, він намагався підняти народ на драйв, і це на давало їм цього зробити. Що занадто, то не здраво.

Виконання, зовсім не таке, як на дисках. Зверхнє ставлення до аудиторії… Фрази: «хлопці підніміть своїх дівчат над собою, бо мені їх приємніше бачити їх ніж вас» - ніби вони не башляли за концерт і їх бабло тобі на карман не упаде. Не сподобалось, треба було бути трохи “проще”, а то зіркова хвороба «одолевает» і скоро буде не “такими як були” . 4 місце.

Далі були Естетіки. Вони “дали” круто, викладались, все було четко, але чогось бракувало, не знаю… Луі викладався на вся сто. Барабанщік взагалі у них бомба. Таке відчуття, що він працював раніше в Оратівській тракторній бригаді. І це мені додавало гордості за групу. Були такими якими вони є, не ставили нічого з себе. Більшість простору перед сценою занімали дівчата, і це не дивно… Луі ))

3 місце.

Виступу останньої групи ми не дочекались. Виступала група 69 eyes, тому вони залишаються без місця.

Перше місце посіла група, яка зібрала найбільше кількість народу, яка уплотнила на стільки людей, що не можна було пробратись під сцену, зібрала найбільше плакатів з написами «Сплин дай автограф».

От хто-хто, а Сплін відіграв. Енергетику можна було відчути за далеко від сцени. Вони були щирі, добрі, чисті. Таке відчуття, що перед тобою були люди, яких ти знав сто років.

Перша пісня «Выхода нет» - всі її співали, всі знали слова… Другою піснею була «Молоко и мед», далі «Линия жизни», далі «Остаемся зимовать»… послідовності не пам’ятаю, але ще були виконані нові пісні, які мало хто знає:

Прочь из моей головы – раджу послухати тим хто нагаэться когось забути…

Маяк – про цю пісню я поговорю більш детально пізніше

Мы сидели и курили – заключна пісня.

Для мене було прикрим те що вони не виконали пісню «Романс», я так кричав, що чуть горло не порвав, ще підбурив де-кількох людей, які почали кричати за мною, але… але грала замість «Романса» «Ми сидели и курили».

Сплін виступив шикарно, потрясно, ахуєнно…. Тому по моїй системі вони посідають 1 місце!

А чуть не забув, про одного мудака в гурті Сплін…

Це їх новоспечений барабанщік. Мудило ще той, він там намагався бути ще Круче Васільева, пафоснічав і вів себе на сцені ніби “невїбенная” звезда. Це єдиний хто мене напрягав ще більше соліста Бумбокса (не думайте Бумбокс я люблю, просто на концерті був перебор). Але це не зменшило мого враження від виступу гурту Сплін.

P.S. Маяк це пісня яка складалась на основі вірша Маяковського «Лиличка» в якому описується признання Маяковського якійсь… Лілічці.

Рядки мені дуже подобаються, тому я публікую їх нище. А якщо ви ще пісні скачаєте і послухаєте – респект вам і уважуха…

Лиличка! (Вместо письма)

Дым табачный воздух выел.
Комната —
глава в крученыховском аде.
Вспомни —
за этим окном
впервые
руки твои, исступленный, гладил.
Сегодня сидишь вот,
сердце в железе.
День еще —
выгонишь,
может быть, изругав.
В мутной передней долго не влезет
сломанная дрожью рука в рукав.
Выбегу,
тело в улицу брошу я.
Дикий,
обезумлюсь,
отчаяньем иссечась.
Не надо этого,
дорогая,
хорошая,
дай простимся сейчас.
Все равно
любовь моя —
тяжкая гиря ведь —
висит на тебе,
куда ни бежала б.
Дай в последнем крике выреветь
горечь обиженных жалоб.
Если быка трудом уморят —
он уйдет,
разляжется в холодных водах.
Кроме любви твоей,
мне
нету моря,
а у любви твоей и плачем не вымолишь отдых.
Захочет покоя уставший слон —
царственный ляжет в опожаренном песке.
Кроме любви твоей,
мне
нету солнца,
а я и не знаю, где ты и с кем.
Если б так поэта измучила,
он
любимую на деньги б и славу выменял,
а мне
ни один не радостен звон,
кроме звона твоего любимого имени.
И в пролет не брошусь,
и не выпью яда,
и курок не смогу над виском нажать.
Надо мною,
кроме твоего взгляда,
не властно лезвие ни одного ножа.
Завтра забудешь,
что тебя короновал,
что душу цветущую любовью выжег,
и суетных дней взметенный карнавал
растреплет страницы моих книжек…
Слов моих сухие листья ли
заставят остановиться,
жадно дыша?
Дай хоть
последней нежностью выстелить
твой уходящий шаг.

“Не відбувшийся журналіст”

отримав масу задоволення. нестандартне мислення, оригінальний погляд на буденні речі і класний гумор в усіх рубриках! дайош!

Ну що ж… Мої любі друзі… Тут підзбиралося нових тем, тому треба викладати, щоб показати що не тільки “могучий” чийсь там “язык”.

Ще мухи не їбались… (те саме, що “не початий край роботи” - роботи багато і не треба зволікати)

Ще кіт не женився… (варіант попереднього прислів’я)

Це мені подобається, підкреслює глибину україньського мінталитету:

Дайте води напитись, бо так хочу їсти, що нема де переночувати.

Без коментарів…

Хоронили тещу, баян порвали.

Пішла як теша під лід… (зазвичай говорять про горілку, коли іде добре)

Наливай, бо їдять.

Легше вбити, ніж прокормити.

Вспомнила баба, як дівкою була! (згадувати, щось дуже давнє)

Стара баба, як холера, а ще хоче кавалера! (антипод вислову Пушкіна “Любви все возрасты покорны”)

Старий дід як пеньок, а ще ходе до дівок! (попередній варіант, але замітьте, дід ходе, а баба тільки хоче. Може діду щось і вигорить)

Актуальна тема для Оратівської молоді:

Бувай розум, зустрінемось завтра. (як правило говорять перед тим, як мають серйозно напитись)

Яйця чухати. (ніхера не робити)

Плювати і ловити. (попередній варіан, але більше вживається як відповідь на питання “Що ти робиш?” - “плюю і ловлю!”)

Бомба, яку почув колись давно в Балабанівці. Щось там хтось комусь розповідав, а один пацан випалив: “То всьо хуйня, це ж не сів срати - хуй стоїть!”

Все! Але далі буде. Бо українська мова багата, на такі шедеври.

“ВСЧ”

Всі його чекали, всі на нього надіялись, і от він відбувся.

Розмах і грандіозність цього проекту мало бути на, і було набагато більшим в світлих головах його авторів і організаторів. Але, чи не вистачило коштів, чи орагнізаторських здібностей, він не був таким як мав би бути, але щоб не бути голослівним, він мав місце в Оратові.

Про те, що має бути фестиваль вже де-хто знав, слава Богу, що-що, а політагітація в Оратові на всі сто. Він мав проходити під ігідою “згадаємо старі часи”, часи коли Оратів був трішки не такий, коли слухалась не та музика, коли починались нові часи - розквіт бейк-дансу, хіп-хопа, графітті. Фестиваль мав бути з сценою і музикантами на ній, багатьма командами граффітчиків, одним словом все було б на вищому рівні.

Але життя складається не так, куча обставин які мішають, тому райтери приїхали, але розмах був не той. Що відбулось не можна назвати фестивалем, але це була проба… тиша перед бурею.

Щоб облагородити зовнішній вигляд Оратова приїхали представники двох команд: “OG” - Rio, Demien та “YII” - Shelest. Графітті малювались на недобудованих трьохповерхівках.

Все почалось в неділю 15 червня, десь о 19 годині…

Думки про те хто що собі бере під замальовку…

Приступаємо до роботи!

Шеселст розповідає своє бачення проекту.

Другий представник команди “OG”"на острие атаки” ))

“Дальше, больше…”

Мало часу, і ніч яка почала диктувати свої правила, не дала доробити проекти цього дня…

Все домальовувалось наступного дня і мало вже такий вигляд…

Фестиваль пройшов - скарасив стіни і будні Оратова. Хочу виразити подяку команді “OG”, які приїхали з Києва і виливали кровью і потом зароблену краску на Оратівські стіни. Пацани вам респект!

P.S. Ще буде продовження теми, про те які все таки вони були ці “карщі часи”

“Не відбувшийся журналіст”